Василь Еллан Ні про хлопчиська, що мерзне на вулиці

Василь Еллан

Ні про хлопчиська, що мерзне на вулиці,
Ні про безхатнього голодного пса,
Ні про любов, що розлукою журиться,
Не буду! Не можу писать!
Там десь на нивах Волині, в Галичині
Нищить життя кулемет,—
А ми, до всього байдужі і звичні,
Проглядаєм рядочки газет...
Вдумайтесь! Скільки то юних, хороших
У вогких окопах кона
Для того, щоб комусь були гроші...
Щоб не «безславно» скінчилась війна.

1915 р.