Василь Еллан ПІСЛЯ «КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ»

Василь Еллан ПІСЛЯ «КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ»

«Покласти б голову в коліна...
Відчути б руку на чолі...»
Сентиментальність!
Хай загине
І пам’ять ніжних на землі.
Нам треба нервів, наче з дроту,
Бажань, як залізобетон,

Нам треба буряного льоту —
Грими ж, фанфар мідяний тон!
Десь там самотня віоліна
Тужливо журиться в імлі...
Не зупиняться! Хай загине!
Йдемо! Під марші. По землі.


Київ, липень, 1918