Василь Еллан Ви, що тікаєте з життя

Василь Еллан

Ви, що тікаєте з життя,
Зневірившись в своїх надіях,
Що тягне вас до небуття,
В обійми чорної повії?

Невже безглузде слово «жить»
Страшніш безглуздя слова «вмерти»,
Що всякий радісно біжить
Назустріч таємниці смерті?

Я чую, скрізь «нема мети»,
«Життя — то вічна таємниця...»
Невже ж хто думає знайти
Розгадки в небуття криниці?

Чернігів, 1913 р.